Після продажу "Криворіжсталі" НБУ буде змушений посилити резервні вимоги до комерційних банків

"Укргазбанк" у пресі

Після продажу "Криворіжсталі" на рахунках Держказначейства сконцентрується близько 37 млрд. грн. Такі ресурси дозволять уряду профінансувати витрати бюджету-2005 у повному обсязі. Це значить, що найближчим часом в економіку виплеснеться більш 4 млрд. грн., що уряд заборгував країні. На думку експертів, щоб знизити інфляційні ризики у цій ситуації Нацбанку прийдеться знову посилити нормативи резервування для банків.
Побоювання експертів, що жовтень-листопад подарують країні новий виток росту інфляції, усе більш схожі на правду. Сьогодні, у результаті надходження в Україну ресурсів від продажу евробондов (EUR600 млн.) і комбінату "Криворіжсталь" (24,2 млрд. грн.), на рахунках Держказначейства "повисає" близько 37 млрд. грн. Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицкий висловив думку, що уряду варто направити отримані кошти на дострокове погашення внутрішніх боргів, зокрема, перед Нацбанком, а також розглянути можливість дострокового повернення боргів Міжнародному валютному фонду і Всесвітньому банку. Крім того, на його думку, частина отриманих коштів уряд може направити на додаткову капіталізацію державних Ощадного й Укрексимбанку.
З одного боку, ресурси, що зараз знаходяться у розпорядженні уряду, дозволяють йому цілком профінансувати витрати бюджету-2005. З іншого боку - економіці загрожує величезний інфляційний навіс. Особлива небезпека такої ситуації в тому, що наприкінці року розпорядники бюджетних коштів прагнуть максимально "вибрати" покладені їм ресурси. Тому оцінити, скільки саме грошей виплеснеться в економіку, досить складно. Але те, що це буде істотна сума, заперечувати не може ніхто. Наприклад, 21 вересня під час виступу у Верховній Раді глава Рахункової плати Валентин Симоненко повідомив, що витрати держбюджету за сім місяців недовиконані на 3,4 млрд. грн. "Практично кожна третя бюджетна програма недоодержала кошти",- зазначив тоді п-н Симоненко.
За минулий місяць ситуація навряд чи покращилася, тому очікується, що до кінця року як мінімум чотири мільярди гривень розпорядники бюджетних коштів "виберуть" і більшу їхню частину напевно витратять (якщо не витратять, те в наступному році просто не одержать.- Авт.).
До того ж країні відомі випадки, коли уряд, не погоджуючи свої дії з НБУ, викидає гроші на ринок так, як йому здумається. Так що Нацбанку самостійно прийдеться ліквідувати наслідки подібних кроків влади, використовуючи всі можливі методи для ефективної стерилізації грошової маси. "Будуть використані всі інструменти, що маються в арсеналі НБУ",- завірив "ЭИ" голова правління “Укргазбанку” Вадим Ляшко.
Експерти припускають, що банкам тепер вже точно прийдеться забути про більш-менш вільний доступ до рефінансування. "Думаю, буде знижена частота звертань банків за ресурсами до Нацбанку",- заявив "ЭИ" ззаступник голови правління одного з великих банків. Нагадаємо, що відповідно до постанови НБУ N336, з 1 жовтня банки і так можуть звертатися за кредитами "overnight" не частіше 10 разів на місяць. І щораз в обсязі, що не перевищує 40% від сформованих обов'язкових резервів, яких незабаром теж стане більше. "Я припускаю, що тепер НБУ піде на жорсткість нормативу щоденного резервування для банків, піднявши планку до 100%",- зазначив "ЭИ" голова правління Тас-комерцбанка, екс-голова НБУ Сергій Тігіпко.
Норматив щомісячного резервування в Нацбанку чіпати, напевно, не будуть, оскільки таке рішення необхідно погодити з банками, які вважають це відступом від курсу, спрямованого на лібералізацію банківського ринку. Але, обмеживши доступ до рефінансування і посиливши резервування, НБУ навряд чи поставить під загрозу ліквідність банківської системи в цілому.
По-перше, самі банкіри стверджують, що грошей у них поки досить (див."ЭИ" N256).
А по-друге, фінансування соціальних і великих бюджетних програм через Казначейство наповнить ринок необхідними ресурсами.
У ракурсі можливого збільшення обсягів поернених до резерву ресурсів банки навряд чи будуть виявляти активність на ринку депозитних сертифікатів Нацбанку. Не вийде стерилізувати надлишкову грошову масу і за допомогою ОВДЗ: значну частину пасивів банки формують за рахунок більш дорогих внесків населення (15-16% річних у грн.).
За даними Держкомстату, інфляція в Україні у вересні склала 0,4%, тоді так у серпні - 0%, липні - 0,3%, червні і травні - 0,6%, квітні - 0,7%, березні - 1,6%, лютому - 1% і січні - 1,7%. У цілому в січні-вересні споживчі ціни зросли на 7,1%

За “ЭИ” від 25.10.05

27.10.2005