ЗВІТ КОАЛІЦІЇ ЛІДЕРІВ З ТАРИФІКАЦІЇ ВИКИДІВ ВУГЛЕЦЮ (CPLC)

Коаліція лідерів з тарифікації викидів вуглецю (CPLC) опублікувала щорічний звіт «Carbon Pricing Report 2018-19».

Відповідно до інформації у звіті CPLC налічує 275 учасників (16 приєдналися у 2018 році) з яких:

  • 33 національні і регіональні уряди;
  • 162 представники бізнесу;
  • 80 стратегічних партнерів.

Основною метою CPLC є зменшення викидів вуглецю. Досягти цієї мети можна завдяки запровадженню тарифікації викидів. Тарифікація викидів вуглецю – це проста, чесна і ефективна стратегія вирішення проблеми зміни клімату. Крім того, вона може забезпечити додаткові вигоди за рахунок зниження забруднення повітря і навантаження на дорожню мережу, і, в той же час, допомогти уникнути зростання витрат на заходи щодо зниження впливу на навколишнє середовище, пов'язані з нинішньою «вуглецевоємкою» моделлю зростання світової економіки.

Компаніям тарифікація викидів вуглецю дозволить управляти ризиками, планувати інвестиції в низьковуглецеві технології і стимулювати інновації.

  • У 2017 році доходи отримані державами від тарифікації становили 33 млрд дол. США;
  • У 2018 році заплановані та запроваджені ініціативи з тарифікації вуглецю покриють 11 Гігатонн CO2, що еквівалентно 20%  світових викидів парникових газів.

Станом на 1 лютого 2019 року: 

  • 46 національних та 28 регіональних юрисдикцій запровадили плату за викиди вуглецю;
  • 57 ініціатив з тарифікації вуглецю було запроваджено або заплановано запровадити з яких:
    • 28 – з запровадження системи торгівлі викидами;
    • 29 – податки на викиди вуглецю.

У звіті також наведено прогноз на найближчі 15 років щодо подальшого розвитку економіки в умовах зміни клімату. У прогнозі йдеться про можливості людства, а головним питанням постає як саме ці можливості будуть використані:

«Ми знаходимося на порозі нової епохи зростання, в якій рішучі заходи зі зміни клімату в системах економіки може призвести до підвищення продуктивності, більш стійкої економіки та більшої соціальної інтеграції. Проте ми не досягаємо швидкого прогресу. Наступні 10-15 років - це унікальний шанс, який може бути використаний або втрачений. До 2030 року у світі очікуються інвестиції на суму $90 трлн, що перевищує поточні світові запаси. Те, як будується ця інфраструктура, буде вирішальним фактором майбутнього процвітання, і чи вдасться світові змінити клімат.

Наступні два-три роки - це критичне вікно, коли буде прийнято багато політичних та інвестиційних рішень, які формуватимуть наступні 10-15 років. У 2018 році «Нова кліматична економіка» запустила свій флагманський звіт «Розкриття історії інклюзивного росту 21-го століття: термінове прискорення заходів зі зміни клімату». У доповіді встановлено, що сміливі заходи по зміні клімату можуть принести пряму економічну вигоду в розмірі $ 26 трлн до 2030 року порівняно зі звичайним бізнесом. Амбітні заходи зі зміни клімату можуть також:

  • створити понад 65 мільйонів нових низьковуглецевих робочих місць у 2030 році (що еквівалентно сьогоднішній робочій силі Єгипту та Великобританії);
  • у 2030 році уникнути понад 700 000 передчасних смертей від забруднення повітря;
  • збільшити участь жінок у роботі.

Звіт 2018 року закликає лідерів уряду, бізнесу та фінансів визначити пріоритети дій у чотирьох напрямах:

  1. Посилити зусилля щодо тарифікації викидів вуглецю та перейти до обов'язкового розкриття фінансових ризиків, пов'язаних з кліматом.
  2. Прискорити інвестицій у сталу інфраструктуру.
  3. Використати потужності приватного сектора та розкрити інновації.
  4. Побудувати підхід, орієнтований на людей, який рівномірно отримує прибутки і гарантує, що перехід є справедливим.

Звіт 2018 року також закликає великі економіки до 2020 року встановити тарифікацію викидів вуглецю, щонайменше, від $40-$80 США. Субсидії та інша підтримка виробництва та споживання викопного палива скоротилися, але все ще становили $373 млрд на рік у 2015 році. У звіті зазначається, що реформа субсидій, у поєднанні з тарифікацією викидів вуглецю, може генерувати приблизно $2,8 трлн річних державних доходів або заощаджень у 2030 році, що еквівалентно загальному ВВП Індії сьогодні».

У звіті згадується  діяльність банківського сектору у сфері тарифікації. Це такі установи як World Bank, EBRD, IFC, Garanti Bank, Ecosphere+, Укргазбанк. Стосовно Укргазбанку, відзначається, зокрема,  започаткування зменшення кредитних ставок в залежності від ефективності використання кредитних коштів, а також включення з 2018 року у щорічний звіт інформації про управління екологічними та соціальними ризиками діяльності банку.