Фокус на зростання та інвестиційну привабливість
Податок на надприбутки банків шкодить майбутнім інвесторам. Інтервю Родіона Морозова, в.о. голови правління Украгзбанку для kyivpost.com
Виконувач обов’язків голови правління Укргазбанку Родіон Морозов в інтерв’ю Kyiv Post розповів про позицію IFC (Міжнародної Фінансової Корпорації) щодо конвертації боргу в капітал, інвестиційну привабливість банку та про те, чому податок на надприбутки підриває економічну визначеність.
Готовність Укргазбанку до приватизації
Kyiv Post (KP): Що можна розповісти про пошук потенційних інвесторів напередодні приватизації Укргазбанку?
Родіон Морозов (RM): Це насамперед питання до нашого акціонера, але як правління, так і наглядова рада глибоко залучені до процесу та уважно його відстежують.
Зобов’язання скоротити кількість державних банків закріплене в меморандумі з IFC. Міністерство фінансів і уряд вживають заходів для його виконання.
Відповідно до урядових процедур, Кабінет Міністрів уже 29 жовтня схвалив початок відбору фінансового радника з приватизації. Також було затверджено механізм і критерії конкурсного відбору радника, його завдання та повноваження.
Після обрання радник проаналізує наш портфель, концентрації та можливі дисконти. Наприклад, експозиція на «Нафтогаз» та інші державні підприємства може сприйматися міжнародними інвесторами зі знижкою через зв’язок із державною політикою.
Банківський бізнес Укргазбанку в Україні
KP: Чим ваш банк вирізняється серед інших банків в Україні?
RM: Ми вважаємо, що Укргазбанк є найбільш готовим до приватизації серед державних банків. У нас ефективна операційна модель і повна відповідність вимогам до капіталу. Два роки тому ми вирішили не гнатися за обсягами, а зосередитися на ефективності та маржинальності бізнесу. Ми не хотіли бути першими будь-якою ціною.
І ця стратегія себе виправдала.
Зараз наша мета — зробити банк максимально привабливим для потенційних покупців. Єдина недоінвестована сфера — ІТ, і ми плануємо покращити її вже наступного року.
Ми домовилися зосередитися передусім на корпоративному та муніципальному секторах.
Ми не конкуруємо з найбільшими банками України в роздрібному сегменті, але залишаємося універсальним банком із близько мільйоном роздрібних клієнтів — більшість із них пов’язані з нашою корпоративною базою.
KP: Які основні драйвери зростання банку за останній рік?
RM: Коло проєктів, придатних для фінансування, обмежене через загальний дефіцит банківських проєктів в Україні.
Наш головний фокус — відновлювана енергетика. Ми пишаємося тим, що є одними з найактивніших банків у цьому секторі. Завдяки нашій експертизі Європейський банк реконструкції та розвитку відзначив нас нагородою Energy Security Champion Award за послідовний внесок у посилення енергетичної безпеки України.
Ми вважаємо, що енергетика — правильний напрям, адже бізнес в Україні дуже різноманітний. Ми розвиваємо сонячну енергетику, накопичення енергії та когенерацію, яка допомагає балансувати виробництво й споживання, а також забезпечує теплопостачання.
Раніше альтернативна енергетика працювала в межах так званого «зеленого тарифу», коли держава компенсувала виробництво електроенергії з альтернативних джерел за підвищеною ціною.
Тепер це суто ринкова історія. Такі проєкти мають життєздатні фінансові моделі та допомагають балансувати енергосистему.
У сфері сонячної енергетики, наприклад, це можуть бути окремі системи накопичення, рішення «сонце + накопичення» або проєкти, що допомагають компаніям зменшувати витрати на енергоресурси. Зі зростанням цін на електроенергію та паливо інтерес до таких рішень лише посилюється.
Другим важливим напрямом для Укргазбанку є аграрний сектор. Маржинальність там невисока, але він відчувається як відносно стабільний.
KP: Наскільки стійкими є приватні компанії в цих секторах під час війни?
RM: Усі вони зосереджені на стійкості та підготовці до найгірших сценаріїв. Деякі трансформації потребують часу. Наприклад, цукрові заводи не можуть миттєво перейти з газу на інші джерела енергії, але багато компаній диверсифікують енергопостачання, готуючись до можливих перебоїв у постачанні газу та електроенергії. У банку ми також прораховуємо такі ризики.
Саме тому одним із ключових орієнтирів наших стратегій є диверсифікація бізнесу. Якщо ви деконцентруєте портфель, ви знижуєте ризики можливих збоїв у роботі бізнесу.
KP: Чи працюєте ви з бізнесами, орієнтованими виключно на український ринок? А що з українськими експортерами?
RM: У нашому портфелі є значна частка експорту. Водночас ми бачимо, що експорт наразі зосереджений переважно у великих компаніях.
Водночас існує суттєвий потенціал для підтримки малого та середнього бізнесу (МСБ). У ЄС 90% експортерів — це МСБ, тоді як в Україні — лише близько 2%. Менші компанії часто продають продукцію через посередників, втрачаючи значну частину маржі. Для них вихід на експортні ринки надто складний.
Я переконаний, що ми маємо великий потенціал для того щоб допомогти МСБ вийти на зовнішні ринки. У нашому банку працює школа для таких компаній, де ми навчаємо, як виходити на зовнішні ринки. Внутрішній попит скорочується, тоді як зовнішні ринки мають значний потенціал.
Перед початком експорту українським компаніям важливо знайти надійного іноземного партнера, готового купувати їхню продукцію. Саме так починали великі експортери — з побудови довіри, виконання контрактів і подальшого масштабування. Коли є стабільний канал збуту, ми можемо підтримати такі компанії фінансуванням, експортними гарантіями або програмами ЄБРР та ЄІБ.
Співпраця з МФО та виклики податку на надприбутки
KP: Чи стикаються експортери з новими викликами через тарифи або геополітичні зміни?
RM: Поки що ні. Великі експортери є диверсифікованими — якщо не Європа, то вони продають у Туреччину або Китай, особливо це стосується соняшникової олії. Серед менших бізнесів ми вже бачимо успішні кейси, зокрема виробників лохини, які експортують до Польщі, а також інших компаній.
Міжнародні фінансові інституції дуже активно підтримують Україну. ЄБРР має тут постійну присутність. Керуючий директор ЄБРР Франсіс Маліж та віцепрезидент Маттео Патроне регулярно приїжджають до Києва. Вони добре розуміють локальні потреби й залишаються залученими до роботи безпосередньо на місці.
KP: У січні 2021 року IFC надала Укргазбанку кредит у розмірі €30 млн з метою подальшої конвертації цього кредиту до 20% у капітал банку. Це могло стати прецедентом приватизації в Україні. Чи є новини щодо майбутньої конвертації?
RM: 25 січня 2021 року IFC та Укргазбанк підписали кредитну угоду на суму €30 млн.
Кошти кредиту були повністю використані для фінансування «сталих» проєктів, передусім у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики.
Кредитна угода дійсно передбачає опцію конвертації, яка дозволяє IFC конвертувати всю суму кредиту або її частину в акціонерний капітал банку (акції). Термін дії угоди спливає, а повне погашення кредиту заплановане на липень 2026 року.
Станом на сьогодні IFC не скористалася опцією конвертації.
KP: Як ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні?
RM: Ключова проблема — ініціативи законодавців щодо запровадження податку на надприбутки банків. Податки запроваджуються заднім числом або банки наділяють соціальними функціями без гарантій, що лише посилює невизначеність на тлі воєнних ризиків.
Єдине джерело зростання нашого капіталу — прибуток. Якщо наприкінці року його вилучають, це обмежує розвиток і шкодить економіці України.
Для будь-якого банку капітал, сформований за рахунок прибутку, є основним робочим активом. Розмір капіталу напряму впливає на вартість банку.
Якщо капітал залишається — ми можемо нарощувати кредитний портфель. Якщо його вилучають через податок на надприбутки — наступного року кредитування скоротиться. Державні банки, зокрема Укргазбанк, сьогодні забезпечують майже 70% кредитування критично важливих галузей економіки, необхідних для стійкості України в умовах російської агресії.
Економічна команда України — НБУ, Міністерство фінансів і Рада з фінансової стабільності — неодноразово пояснювали ці аргументи законодавцям. Проте їх було проігноровано під приводом так званого суспільного запиту на оподаткування банків.
З огляду на те, що державні банки нині активно фінансують критичну інфраструктуру, це рішення виглядає короткозорим.